Бібліотека Kazka.day
Короткі казки зручно прочитати за один раз — під час перерви, у дорозі або перед сном. У цій добірці зібрані сучасні українські історії з завершеним сюжетом, зрозумілими героями й добрим настроєм. Біля кожної казки вказано орієнтовний час читання, тому батькам і дітям легко обрати відповідну пригоду. Тут є кумедні, фантастичні, пізнавальні та затишні сюжети для родинного або самостійного читання онлайн.
918 казок
Навколо образів «хлопчик із фотоапаратом, зі світлин якого виринають теплі родинні миті» Уляна вибудовує новий план, бо в казці «Фотоапарат, що ловив теплі миті» камера показувала лише радісні кадри й приховувала порожні місця за столом.
Розв’язка «маршрут поділили на зупинки зі спогадами, і колона рушила в темпі найстаршого велосипедиста» виростає з уважності героїні Соломійки, коли в історії «Велосипедний день на старій вулиці» стає відомо: парад мав перетворитися на перегони, де повільні учасники залишалися позаду.
Фінальний вибір героїні Даринки — діти підняли дзеркальця й розділили один промінь між усіма — відповідає на головне запитання «Осіннє світло в долонях»: що робити, якщо кожен хотів забрати світло у власний ліхтар?
Через подію «комета тьмяніла щоразу, коли банку щільно закривали» історія «Комета в скляній банці» відмовляється від очікуваного фіналу; Яринка знаходить інший шлях — героїня відчинила вікно й випустила світний хвіст назад у небо.
Сцена з історії «Книжка про восьминога і кита» оживає в деталях: велика книжка з восьминогом і китом, морські хвилі та діти біля неї. Марійка мусить відреагувати на те, що восьминіг і кит у різних розділах розповідали протилежні версії однієї бурі.
Соломійка помічає, що нічний вітер перемішав картини різних класів, і в історії «Дерево, що зберігало картини спогадів» допомагає здійснити задум: діти відновили порядок за підписами й залишили одну порожню рамку для нового навчального року.
У центрі «Паперові човники великого міста» — не лише паперові човники на міському каналі, двоє дітей і будиночки вздовж води, а й те, що Даринка вирішує діяти після події «човники з побажаннями збилися біля мосту й намокали».
Від початкової картини «картонні планети, спільний стіл і планетарій, який будують діти з дорослими» до розв’язки «планети підвісили на різній висоті та перетворили тінь на нове сузір’я» Соломійка проходить шлях без чарівного скорочення.
Щойно ключ не підходив до скриньки, яку всі вважали фіналом гри, Яринка перестає триматися за перший план. У «Ключ із родинної гри» це призводить до рішення «наймолодша учасниця здогадалася повернути мапу й відкрити ключем висувну шухляду столу».
Замість швидкої перемоги Марійка у казці «Зоря над шкільним телескопом» спершу визнає проблему — діти сперечалися, чи зоря справжня, бо вона не була позначена в атласі — і лише тоді діє: вони звірили час, напрямок і зрозуміли, що бачать відблиск далекого повітряного змія.
Друзі пишуть листи собі через рік і знаходять важливі відповіді вже сьогодні.
Світлячок створює виставу тіней для тих, хто боїться темряви.
Пасажири потяга виходять на таємній станції й повертаються з несподіваними талантами.
Діти вчаться читати повідомлення річки, складені з гладенького каміння.
Майстриня відкриває місце, де роботи вчаться розрізняти смаки та настрої.
Хлопчик збирає радіоприймач, аби допомогти журавлям почути дорогу додому.
Юна листоноша знаходить чарівний ліхтар, що повертає додому імена зниклих мандрівників.
Школярі ставлять виставу, щоб переконати дощ не скасовувати пікнік.
Садівниця відправляє на Місяць насінину, яка вчить космонавтів терпінню.
Сусіди перетворюють зламаний ліфт на ранкову пекарню добрих зустрічей.
Кондукторка нічного трамвая знаходить пасажирів із дуже далеких планет.
Двоє друзів відкривають експозицію, де кожен ґудзик розповідає одну добру історію.
У вечірньому парку ліхтарі збирають мрії дітей і підсвічують шлях до них.
Рудий кіт веде сусідів до непомітних, але важливих місць їхнього району.