Лісова рада під старим дубом

— Найкоротша стежка має йти просто до озера! — тупнув Заєць.

— Просто через моє гніздо, — сухо відповіла Вільшанка.

Під старим дубом зібралася лісова рада. До Міжнародного дня лісів звірі хотіли відкрити нову стежку, а до Всесвітнього дня поезії Сорока навіть підготувала урочистий напис на вказівнику. Та пряма лінія перетинала гнізда, мурашник і місце, де проростали молоді дубки.

Заєць наполягав, що обхід надто довгий. Їжак хотів заборонити стежки взагалі. Бобер пропонував міст, хоча поблизу не було річки.

Старий дуб не голосував. Він попросив кожного пройти майбутнім маршрутом у чужій ролі. Заєць ніс у кошику три намальовані пташині яйця й одразу перестав стрибати. Вільшанка тягла заячу торбу моркви та зрозуміла, чому довгий підйом незручний. Мурахи позначили підземні ходи пахучими травами.

Стежка вийшла звивиста: оминула гніздо, пройшла по твердому ґрунту біля мурашника й мала коротку лавку на підйомі. Вона була на сорок кроків довша за пряму.

Сорока переписала вірш для вказівника:

«Хто всюди йде коротко —
не все побачить дорогою».

— Рима погана, — сказав Заєць.

— Зате гніздо ціле, — відповіла Вільшанка.