Кіт Пі та круглий пиріг

Кіт Пі стрибнув на стіл і накрив собою круглий пиріг.

— Він мій. Пиріг круглий, а мене звати Пі.

— Дуже переконлива математика, — сказала Марта. — Тоді стіл належить столяру.

На честь Дня числа π друзі спекли вишневий пиріг і збиралися поділити його порівну. Пі не поступався. Він знав, що π пов’язане з колом, але був певен: цього досить для права власності.

Марта обвела пиріг ниткою, потім випростала нитку й порівняла її з діаметром. Кіт пильно стежив, особливо коли вимірювання наближалося до вишень.

— Довжина кола приблизно в 3,14 раза більша за діаметр, — пояснила Марта.

— Отже, мені три шматки й ще маленький, — негайно підрахував Пі.

Друзі розрізали пиріг на вісім частин. Кіт отримав одну — без вишневих кісточок і з краплею вершків. Він образився й пішов вимірювати все кругле в домі: тарілки, ґудзики, годинник, банку з кормом.

Саме банка виявилася найцікавішою. Пі обмотав її ниткою, потягнув — і банка покотилася під шафу. Відкривати довелося людям.

Коли вони повернулися до столу, одного шматка пирога не було. На блюді лишився ідеально круглий слід від вершків.

— Наука потребує повторної перевірки, — муркнув Пі з-під стільця.