Фея загублених ґудзиків

У коробці з написом «НЕПОТРІБНЕ» жила фея Ґудзинка. Вона прокидалася щоразу, коли туди падала річ, яку можна було полагодити.

Одного дня на неї посипалися ведмедик без ока, куртка з відірваною кишенею, машинка без колеса й парасолька, що розкривалася всередину.

— Це вже не коробка, а гуртожиток! — обурилася фея.

Напередодні Дня нульових відходів Ґудзинка оголосила конкурс ремонту. Діти чекали призу за найкрасивішу річ, але отримали дивні номінації: «найменше нового матеріалу», «найчесніша латка» і «річ, яка змінила роботу».

Ведмедикові пришили око-ґудзик іншого кольору. Куртка отримала велику кишеню зі старої хустки. Машинка стала підставкою для олівців — колесо їй більше не було потрібне. Парасольку полагодити не вдалося навіть дорослому майстрові; її тканину перетворили на водостійкі чохли.

Коли настав час нагородження, коробка була порожня. Ґудзинка не знайшла ні медалей, ні грамот, бо їх теж довелося б колись викидати.

Вона вручила дітям по старому ґудзику зі своєї сукні.

— А ти не розсиплешся? — занепокоїлися вони.

Під сукнею виявилася ще одна сукня — у клітинку й без жодної застібки.

— Я давно готувалася, — сказала фея.