Історикиня, яка не вірила одній фотографії

На старій фотографії стояла жінка з велосипедом. Підпис стверджував: «Перша велосипедистка міста, 1910 рік».

Марта вже написала для шкільної газети сенсаційний заголовок, коли помітила на задньому плані дорожній знак. Такі знаки, за її підручником, з’явилися значно пізніше.

Редактор квапив: номер треба було друкувати ввечері. Але Марта, яка готувала матеріал до ювілею історикині Олени Компан, забрала фото до міського архіву.

Там зберігалася інша копія — без підпису, зате з написом на звороті: «Тітка Галя перед новою поштою». Архівіст знайшов план міста. Пошту звели 1958 року. У газеті за той рік Марта побачила ту саму жінку: листоношу Галину, яка першою розвозила кореспонденцію велосипедом у віддалені квартали.

Сенсація не зникла, лише стала іншою. Марта переписала статтю про листоношу, яка щодня долала тридцять кілометрів. Помилковий підпис вона теж надрукувала — поруч із поясненням, як його перевірила.

Після виходу газети до школи прийшов літній чоловік. Він упізнав на фото свою матір і приніс її поштову сумку.

— Велосипед вона терпіти не могла, — сказав він. — Але автобусів на тому маршруті не було.

Марта закреслила ще один красивий здогад і залишила в блокноті порожній рядок.