Фізик, який слухав грозу

— Ластівки літають низько. Буде гроза, — сказав Данило.

— Барометр падає, вітер змінився, а радар показує фронт, — відповіла його сестра Оленка. — Гроза теж буде.

Вони посперечалися не про погоду, а про те, хто передбачив її «правильніше». Данило зібрав народні прикмети, Оленка — дані шкільної метеостанції. До ювілею фізика Йосипа Косоногова обоє мали провести спостереження за грозою.

Перший грім застав їх на подвір’ї. Данило хотів ще перевірити, чи закриваються кульбаби. Оленка потягла його в будинок: спостереження не вартувало ризику. Вони відійшли від вікон, вимкнули прилади з розеток і записували час між спалахом та гуркотом із безпечного місця.

Після грози з’ясувалося, що ластівки справді літали низько, але не «знали майбутнє»: перед дощем комахи опустилися ближче до землі. Старе спостереження мало пояснення, якого сама прикмета не давала. Дані приладів показали рух фронту, але не вгадали, у який двір ударить блискавка.

Для виставки Данило й Оленка зробили дві колонки: «Що люди помічали» і «Як це можна перевірити». Між ними намалювали міст, а не лінію бою.

Увечері Данило заявив, що червоне небо обіцяє гарну погоду.

Оленка відкрила прогноз.

— Перевіримо завтра.

Ластівки на дроті не стали втручатися в нове парі.