Ярмарок біля старої ратуші

У першу неділю вересня біля старої ратуші відкривався ярмарок до Дня підприємця України. Під смугастими наметами продавали ляльок, картини, мед і квіти, біля фонтану грали музиканти, а вулиці прикрасили прапорцями.

Для гостей надрукували особливу газету-маршрут. Якщо розгорнути її на площі, малюнок ратуші підіймався над папером, а золоті стрілки самі показували шлях до кожного прилавка. Яринка взяла пачку газет і почала роздавати їх відвідувачам.

Раптом із найбільшої мапи вилетіла блакитна духиня Газетниця. Її волосся шелестіло, наче сотні сторінок. Вона змахнула рукою, і всі золоті стрілки ожили.

— За мною! Найкоротша дорога — через центральну вулицю! — проспівала вона.

Люди рушили за стрілками. Туди ж покотили візки з товаром, побігли діти й песик Горішок. Але за ніч центральну вулицю перекрили: біля старого будинку виявили пошкоджену водостічну трубу, і майстри встановили огорожу, поки лагодили її.

Газета була надрукована напередодні й нічого про це не знала. Золоті стрілки вперто вели просто до огорожі. Біля неї скупчилися люди, два візки не могли розминутися, а Горішок прослизнув під стрічкою в бік робочої зони.

— Горішку, назад! — покликала Яринка.

Песик зупинився й повернувся до хлопчика Марка. Дорослі перекрили прохід щільніше, відвели дітей і розвернули візки. Газетниця тим часом кружляла над площею й розсипала дедалі більше неправильних стрілок.

Хтось запропонував ненадовго прибрати огорожу, щоб пропустити покупців. Інші хотіли закреслити маршрут ручкою, але чарівний папір одразу відновлював стару лінію.

— Річ не в тому, що ми погано намалювали мапу, — сказала Яринка. — Вона просто застаріла. Треба дізнатися, які шляхи справді відкриті зараз.

Діти звернулися до працівника міської служби. Він підтвердив межі перекриття й показав два безпечні обходи. Лівий провулок підходив для входу, правий — для виходу та невеликих візків. Для людей, яким потрібен безбар’єрний прохід, позначили окремий рівний маршрут. Під’їзд екстрених служб залишили вільним.

У підприємницькому наметі стояв маленький принтер для етикеток. Яринка з друзями надрукувала змінні наліпки зі стрілками, часом оновлення та зрозумілими символами. Їх наклеїли поверх чарівних ліній. Спочатку обидва шляхи перевірили двоє дорослих добровольців із порожнім візком. Потім пропустили одну групу гостей і лише після цього відкрили рух для всіх.

Газетниця прочитала нові позначки, усміхнулася й подмухом перенесла їх на кожну газету. Черга розійшлася двома бічними вулицями, центральна площа знову стала вільною, а майстри спокійно завершили ремонт.

У записнику Яринка зробила два стовпчики. Завдяки плану вдалося перевірити маршрути й розвести потоки. Щасливою випадковістю було те, що Горішок одразу почув поклик і повернувся.

Увечері дівчинка пішла останньою. На паперовій ратуші лишилося чисте місце для наступної змінної наліпки, бо навіть найрозумніша мапа повинна вміти визнавати: місто вже змінилося.