Зоряний оберіг

Зоряний оберіг сяяв над столом: солома, сині нитки й маленький золотий дзвоник. Яринка хотіла скопіювати старий візерунок до останньої риски.

— А що означає цей знак? — спитала бабуся.

Яринка не знала. Вона просто знайшла фото в інтернеті. До Дня Миколая оберіг мали передати родині, що чекала близьку людину з війська, тому бабуся не дозволила перетворювати чужу традицію на декорацію.

Вони розпитали майстриню, замінили випадкові знаки на прості особисті речі: нитку з родинної вишиванки, дерев’яну зірочку від дитини, дзвоник для добрих новин. Один промінь лишили без прикрас — для того, чого не можна пообіцяти.

Коли оберіг підняли, порожня соломинка першою ворухнулася від теплого повітря.

— Наче чогось бракує, — сказала Яринка.

— Так і є, — відповіла бабуся. — Не все треба вдавати завершеним.