Майстерня чесної гривні

У першу неділю вересня на міській алеї відкрився ярмарок юних підприємців. Діти продавали власноруч зроблені закладки, листівки, печиво та дерев’яні іграшки. Частину заробленого вони вирішили передати на облаштування безкоштовної питної води в парку. Так місто відзначало День підприємця України.

Біля входу Даринка знайшла велику золоту гривню із сонцем. Щойно дівчинка підняла її, з монети випливла блакитно-золота духиня.

— Я Чесна, берегиня зрозумілих цін, — представилася вона. — Цією гривнею можна зробити першу покупку ярмарку.

Даринка обрала браслет із синьо-жовтих ниток. На картці було написано «20 гривень». Але продавець попросив іще п’ять за коробочку, три за стрічку й дві на добру справу. Коли дівчинка простягнула монету, та вислизнула з рук, облетіла прилавок і повернулася просто продавцеві.

— Вона ж твоя! — здивувався він і кинув гривню назад.

Монета знову зробила коло. Чесна засвітилася яскравіше й полетіла алеєю. Даринка, її друг Марко та песик Кекс кинулися слідом. Біля печива гривня відмовилася платити за «велику порцію», бо ніхто не написав, скільки там штук. Біля іграшок вона повернулася до продавчині, яка обіцяла віддати «весь прибуток», хоча ще не порахувала витрат.

Діти бігли за сяйвом, а покупці сходилися подивитися. Дехто почав звинувачувати продавців у нечесності. Марко запропонував замінити чарівну гривню звичайною й продовжити торгівлю, ніби нічого не сталося.

— Зупиніться на хвилину, — попросила Даринка. — Ми ще не знаємо, чи хтось хотів обманути. Можливо, цінники просто склали невдало.

Наймолодша учасниця Орися тихо сказала:

— Я б написала одразу всю суму. А нижче — на що вона піде.

Її пропозицію перевірили на одному прилавку. Разом із дорослою наставницею діти порахували повну ціну браслета: матеріали, коробочку, оплату роботи та дві гривні благодійного внеску. Стрічку зробили необов’язковою й указали її вартість окремо. Коли Даринка знову подала золоту гривню, вона спокійно лягла на стіл. Спосіб працював.

Тоді кожна команда переписала цінники. Біля печива зазначили кількість і склад, біля іграшок — повну вартість, а біля всіх благодійних товарів — точну частку на добру справу. Дорослі перевірили розрахунки та домовилися оприлюднити підсумок збору.

Торгівля відновилася. Покупці бачили, за що платять, продавці не соромилися чесного заробітку, а скринька для фонтанчика поступово наповнювалася. Чесна кружляла над алеєю, залишаючи золоті іскри, але більше не повертала жодної монети.

Увечері Даринка записала поруч з іменами всіх учасників і першу помилку: «Ми вказали початкову суму, але не пояснили повної ціни». Велика гривня знову стала звичайним навчальним жетоном. А Чесна розчинилася в сонячному промінні, задоволена тим, що ярмарок навчився говорити з покупцями відкрито.