· Історія 3 із 5

Натхненна: День спортивних мрій українських дітей

Кросівки для чемпіонки

Казка починається з образу «сині кросівки на п’єдесталі, юна спортсменка й уболівальники», а завершується, коли Соломійка обирає… — ілюстрація до казки «Кросівки для чемпіонки»

Казка починається з образу «сині кросівки на п’єдесталі, юна спортсменка й уболівальники», а завершується, коли Соломійка обирає такий шлях: героїня обрала свої старі зручні й подарувала нові до спільного фонду.

# Кросівки для чемпіонки

На святі спортивних мрій кожна дитина показувала, ким хоче стати. Назар дивився в далечінь крізь картонну підзорну трубу й мріяв про спортивне орієнтування. Марко веслував у синьому човнику, Орися тримала срібну зірку майбутніх перемог, а Петрик у формі бігуна розминався біля сцени. Соломійка мріяла пробігти свій перший великий фінал.

Перед стартом ведучий виніс на п’єдестал коробку. Усередині лежали новенькі сині кросівки із золотими смужками.

— Для нашої чемпіонки! — оголосив він.

Щойно Соломійка торкнулася подарунка, кросівки засяяли, наче дві ранкові зірки. Уболівальники заплескали, музика заграла гучніше, а фотографи попросили дівчинку негайно їх узути.

Та під час розминки п’ята в одному кросівку підстрибувала, а пальці іншого ковзали вперед. Соломійка тугіше затягнула шнурки й зробила пробне коло. На повороті правий кросівок злетів із ноги, перелетів через картонний човен і впав просто до рук дівчинки в костюмі жабки.

— Зате вони чарівні! — вигукнув хтось. — На фіналі триматимуться.

— Можна набити носки ватою, — запропонував інший помічник.

— Або вдягнути три пари шкарпеток, — додав третій.

Соломійка вже погоджувалася, бо не хотіла розчаровувати глядачів. Але тренерка попросила всіх зупинитися. Вона виміряла устілку, перевірила шнурівку й запропонувала пройти кілька кроків по прямій. Кросівки були на два розміри завеликі. Вата й зайві шкарпетки не зробили б їх безпечними для швидкого забігу.

Організатори почали з’ясовувати, хто переплутав коробки. Соломійка похитала головою:

— Спершу вирішімо, у чому я бігтиму. Винного тут може й не бути.

Виявилося, у заявці записали приблизний розмір кілька місяців тому, а подарунок замовили без повторної примірки. Ніхто не хотів нашкодити — просто дорослі надто поспішали зробити красивий сюрприз.

Соломійка дістала свої старі сині кросівки. Вони не сяяли й мали потерті шнурки, зате добре тримали стопу. Тренерка оглянула підошви, замінила один шнурок і дозволила в них стартувати.

Під час фіналу піднявся вітер, роздуваючи сценічні хмари та прапорці. Соломійка бігла рівно, не женучись за чужим темпом. На останньому колі Петрик перечепився, і дівчинка на мить сповільнилася, щоб переконатися, що він підвівся. Вона фінішувала не першою, зате встановила власний найкращий час і зустріла Петрика оплесками.

Нові кросівки Соломійка віддала до спільного спортивного фонду. Їх приміряли за всіма правилами, і пара підійшла старшій дівчинці, яка саме не мала взуття для тренувань. Золоті смужки знову засвітилися — цього разу спокійно й точно за розміром.

Вересневі спортивні події нагадують про рух, чесне суперництво та підтримку. Увечері Соломійка сказала, що головною перемогою став не час на табло, а вчасна зміна плану. А організатори записали нове правило: жодних спортивних подарунків без примірки й права самої дитини обрати зручне.

Завантажуємо календар історій…