Тепла пошта

Марта розносить листи «Теплої пошти», але один адресат просить не публічної уваги, а тиші — і змінює правила всієї акції.

У «Теплій пошті» всі листи мали форму сердець. Марта розносила їх сусідам, дітям і працівникам вокзалу, а фотограф знімав радісні вручення.

Пані Віра не відчинила двері. З-за них пролунало:

— Дякую, але я не хочу ні гостей, ні фото.

Марта спершу розгубилася: як подарувати підтримку людині, яка її не приймає? Потім лишила конверт у скриньці й дописала: «Відповідати не обов’язково».

До Дня обіймів пошта змінила правила. На листах з’явилися позначки: «можна вручити особисто», «залишити без дзвінка», «зателефонувати спершу». Тепло перестало означати однакову близькість для всіх.

Увечері в поштовій скриньці лежала відповідь пані Віри — не серце, а маленький квадратний папірець: «Лист прочитала. Сьогодні мені цього досить».

Марта приклеїла його над столом. Це було найкоротше й найточніше поштове правило.

Завантажуємо календар історій…