Ковдра дружби

Марійка збирає ковдру з клаптів, але залишає в ній порожнє місце для подруги, яка поки не готова розповідати свою історію.

Кожен клаптик ковдри дружби мав розповідати особисту історію. Діти вишивали котів, будинки, улюблені страви й долоні.

Леся принесла чистий білий квадрат.

— Намалюй хоч серце, — просили інші. — Інакше ковдра буде незавершена.

Марійка вже взяла олівець, але Леся накрила клаптик рукою. Вона не хотіла пояснювати, чому. У день, присвячений теплу й повазі до меж, Марійка зрозуміла: близькість не дає права вимагати чужу історію.

Білий квадрат пришили таким, як був. Навколо нього ковдра вийшла особливо яскравою. На святі діти сиділи під нею разом із собаками, а порожнє місце світилося біля самого центру.

Через тиждень Леся вишила на ньому маленьку зелену крапку. Ніхто не запитав, що вона означає.

Марійка лише дала подрузі нитку того самого кольору. Решту Леся могла додати тоді, коли сама захоче.

Завантажуємо календар історій…