Стара мапа

Софійка знаходить на старій мапі три різні кордони й замість пошуку «правильної лінії» досліджує, хто, коли та навіщо їх накреслив.

На старій мапі кордон пересувався щоразу, коли Софійка відверталася.

Вона притиснула кути чашками, озброїлася лупою, а пес Лапко ліг під столом як охоронець. Під товстою синьою лінією виявилася тонка червона, а ще нижче — майже стерта олівцева.

— Яка з вас справжня? — запитала Софійка.

Мапа не відповіла. Довелося перевіряти дати, легенду й штампи. Синю лінію надрукували пізніше, червону наніс давній укладач, а олівцевою хтось позначав родинну подорож. Це були не три відповіді на одне питання, а три різні історії.

До річниці референдуму 1991 року Софійка готувала доповідь про незалежність України. Вона не стала показувати мапу як чарівний доказ. Натомість розповіла, чому джерело завжди має автора й час створення.

Лапко тим часом витяг з-під карти сухарик. Олівцева лінія загадково закінчувалася саме там. Цю версію Софійка до доповіді не включила.

Завантажуємо календар історій…