Сад ароматів

Марта намагається зробити сад ароматів «зручним для всіх», але відвідувачі показують, що універсального запаху й універсального маршруту не існує.

Марта вирішила, що сад ароматів має пахнути лавандою. Лаванда здавалася їй спокійною, красивою й безсумнівно приємною для всіх.

— Для мене вона надто різка, — сказала пані Ірина.

— А я майже не відчуваю запахів, — додав хлопчик Тарас.

Сад готували до Міжнародного дня людей з інвалідністю. Замість одного «правильного» аромату відвідувачі запропонували різні способи знайомства з рослинами: м’яту й чебрець можна було обережно торкнутися, декоративні трави шелестіли, таблички мали великі літери й шрифт Брайля, доріжка залишалася широкою та рівною.

Марта посадила лаванду не біля входу, а в окремому куточку з попереджувальною позначкою. У центрі саду діти зібрали круглий стіл із горщиками, де кожен обирав власну рослину.

Під час відкриття найпопулярнішим виявився не запах. Усі слухали, як сухі коробочки маку торохтять на вітрі.

— Я цього не планувала, — зізналася Марта.

— Тому й вийшло для багатьох, — відповів Тарас.

Завантажуємо календар історій…