Рукавички, що розмовляли

До початку лишалося сім хвилин. Саме тоді перед нею постала така картина: кольорові рукавички-персонажі, дівчинка і глядачі різного віку.

Подія дня була не декорацією до пригоди. 23 вересня світ підтримує право глухих людей користуватися жестовими мовами та бути почутими.

Задум «Рукавички, що розмовляли» змінився, коли з’ясувалося: діти сприймали рукавички як ляльок і не стежили за руками людини. Уляна не стала приховувати збій і попросила називати лише перевірені факти.

Уляна не виконувала фінальний крок сама. Різні учасники зробили своє, і вийшло так: акторка спершу показала значення жестів без декорацій.

Так Уляна була не чарівною рятівницею, а уважною учасницею, яка вчасно змінила спосіб роботи.

Уляна не забрала собі жодного трофея. Вона зберегла тільки чернетку з виправленням, яке врятувало задум.