Лікарня для ґрунту
У «Лікарня для ґрунту» Яринка збирає десятки різних внесків дітей і дорослих в одну подію, яка лишається живою саме тому, що не має єдиного автора.
Бібліотека Kazka.day
Світлі історії про турботу, взаємодопомогу й маленькі вчинки, що змінюють світ. Для читачів, яким хочеться тепла та надії.
625 казок
У «Лікарня для ґрунту» Яринка збирає десятки різних внесків дітей і дорослих в одну подію, яка лишається живою саме тому, що не має єдиного автора.
У теплиці при школі коли наймолодший учасник підняв руку учасники «Журавель над випаленим полем» раптом залишилися без головного ресурсу й мусили перебудувати все з того, що було поруч. Разом із листоношею Мироном вона двадцять хвилин лише спостерігала й записувала, що відбувається у теплиці при школі.
Оленка разом із листоношею Мироном зробила простий прототип із картону, мотузки, прищіпок і того, що вже було під рукою. Наприкінці дня у теплиці при школі залишили не пам’ятник винаходу, а коробку з матеріалами та короткою інструкцією.
У день, який мав бути зовсім буденним Уляна почула на ринковій площі, що найскладнішим у «Хвиля у шкільній колбі» виявилося не виконання, а вибір між кількома однаково добрими можливостями. У цей день згадували Всесвітній день поширення інформації про цунамі. 5 листопада світ говорить про знання й системи попередження, які допомагають людям завчасно рятуватися від цунамі.
Коли у сквері біля ратуші всі вже хотіли розійтися, стало зрозуміло, що роботу над «Картою безпечного берега» варто почати не зі сцени чи декорацій, а з короткої розмови між усіма учасниками.
Після сміху, що прокотився кімнатою невеликої бібліотеки, стало зрозуміло, що роботу над «Дельфіном-рятувальником» варто почати не зі сцени чи декорацій, а з короткої розмови між усіма учасниками.
Соломійка розбирається, чому «Ліхтар останнього вагона» стало причиною міського переполоху, і відкриває цінність спільної роботи без ролі «єдиного героя».
Разом із подругою Софійкою вона двадцять хвилин лише спостерігала й записувала, що відбувається на ринковій площі.
У довідці пояснювали: 4 листопада Україна дякує залізничникам, які сполучають міста, перевозять людей і підтримують країну. Після кількох невдалих спроб Даринка перестала боятися сказати «ми не знаємо».
Але поки дорослі сперечалися у пекарні на розі, хтось запропонував скасувати «Годинник маленької станції», бо одна важлива частина задуму перестала працювати, і вона запропонувала одну коротку пробу замість довгої наради. Разом із молодшим братом Остапом вона двадцять хвилин лише спостерігала й записувала, що відбувається у невеликій бібліотеці.
Разом із сусідом Андрієм вона двадцять хвилин лише спостерігала й записувала, що відбувається у теплиці при школі.
Тема День інженерних військ України додала сенсу експерименту. 3 листопада Україна вшановує військових інженерів, які будують переправи, укріплення та безпечні шляхи. Наприкінці дня у музичній школі залишили не пам’ятник винаходу, а коробку з матеріалами та короткою інструкцією.
Подія День інженерних військ України цього дня звучала особливо доречно. 3 листопада Україна вшановує військових інженерів, які будують переправи, укріплення та безпечні шляхи.
Марта відкрила блокнот і запропонувала розкласти проблему на кілька маленьких кроків. Про День інженерних військ України згадали лише тоді, коли виникла нова суперечка. 3 листопада Україна вшановує військових інженерів, які будують переправи, укріплення та безпечні шляхи.
«Фортеця для ластівок» стає імпровізованою виставою: Соломійка допомагає команді перетворити помилки й випадковості на найкращі моменти постановки.
Уляна разом із учителем Павлом зробила простий прототип із картону, мотузки, прищіпок і того, що вже було під рукою. Наприкінці дня у будинку культури залишили не пам’ятник винаходу, а коробку з матеріалами та короткою інструкцією.
У найметушливішу хвилину ранку у майстерні за рогом найскладнішим у «Голос прадідуся на платівці» виявилося не виконання, а вибір між кількома однаково добрими можливостями. Разом із дідусем Мироном вона двадцять хвилин лише спостерігала й записувала, що відбувається у майстерні за рогом.
Разом із тренеркою Оксаною вона двадцять хвилин лише спостерігала й записувала, що відбувається у музичній школі.
У будинку культури одразу після уроків підготовка до «Сад пам’ятних яблунь» розділила людей на дві майже рівні команди з протилежними ідеями.
Разом із сусідкою пані Лесею вона двадцять хвилин лише спостерігала й записувала, що відбувається у затишному дворі.
У бібліотеці готували невелику полицю до теми «День заснування Європейського Союзу», адже 1 листопада згадують набуття чинності Маастрихтським договором, що започаткував Європейський Союз. Оленка зрозуміла: цікава пригода не обов’язково потребує таємничої карти.
Замість довгих промов Софійка запропонувала пройтися маленьким вокзалом й записати, що саме заважає людям. Подія «День заснування Європейського Союзу» нагадала, навіщо вони взагалі взялися за роботу. 1 листопада згадують набуття чинності Маастрихтським договором, що започаткував Європейський Союз.
Софійка розбирається, чому під час «Потяг без кордонів» одна й та сама проблема повторюється щодня, і виявляє не винного, а невдалий збіг кількох звичайних дій.
Обрали не найефектніший вихід: усі ліхтарі перевели на холодні лампочки. Репетиція «Гарбузовий ліхтар без страху, тільки зі світлом» показала ризик: одна свічка перегріла ручку ліхтаря.