Хвиля у шкільній колбі

У день, який мав бути зовсім буденним Уляна почула на ринковій площі, що найскладнішим у «Хвиля у шкільній колбі» виявилося не виконання, а вибір між кількома однаково добрими можливостями. Замість суперечки вона попросила всіх показати свої варіанти на практиці.

Щоб ніхто не став глядачем випадково, Уляна запропонувала правило: кожен може змінити свою роль у будь-який момент.

До початку залишалася лише година. Уляна поділила великий задум на короткі завдання по десять хвилин і попросила кожного обрати те, за що він справді готовий відповідати.

Через двадцять хвилин сталося те, чого не передбачили: один важливий матеріал не привезли. Тренерка оксана запропонував заміну з речей, які вже були у сквері біля ратуші. Вона виявилася навіть цікавішою за початковий план.

У цей день згадували Всесвітній день поширення інформації про цунамі. 5 листопада світ говорить про знання й системи попередження, які допомагають людям завчасно рятуватися від цунамі. Через це команда вирішила не скорочувати частину, пов’язану з участю людей, навіть коли часу стало зовсім мало.

Останні хвилини минули без командування: кожен уже знав свою частину. Хтось завершував оформлення, хтось зустрічав гостей, хтось пояснював правила дітям. Уляна вперше за день просто стояла й дивилася, як система працює сама.

«Хвиля у шкільній колбі» почалося із запізненням на сім хвилин, зате ніхто не пожалкував. Пізніше ці сім хвилин згадували як найменш важливу проблему дня.