Бібліотека Kazka.day
Казки про дружбу розповідають про знайомства, підтримку, довіру та вміння діяти разом. Герої цих українських історій вчаться слухати одне одного, миритися після суперечок, просити про допомогу й берегти близьких. У добірці є сюжети про дітей, тварин, шкільні пригоди та фантастичні світи, об’єднані темою взаємодопомоги. Читайте їх онлайн разом із дитиною, щоб після казки поговорити про почуття, вибір персонажів і справжню дружбу.
196 казок
Яринка разом із подругою Ладою зробила простий прототип із картону, мотузки, прищіпок і того, що вже було під рукою. Наприкінці дня у старому саду залишили не пам’ятник винаходу, а коробку з матеріалами та короткою інструкцією.
Ніхто не очікував, що саме після одного незручного запитання у майстерні за рогом найскладнішим у «Голуб із музейної вітрини» виявилося не виконання, а вибір між кількома однаково добрими можливостями. Подруга Софійка спершу назвала це надто простим, але погодилася спробувати.
Однокласник Максим запропонував заміну з речей, які вже були на маленькому вокзалі. У цей день згадували День пам’яті завершення Першої світової війни. 11 листопада у світі згадують завершення Першої світової війни та ціну миру.
Ніхто не очікував, що саме поки хтось шукав подовжувач на спортивному майданчику, виявилося, що найцікавіша частина «Формула чистої води» взагалі не поміщається в початкові правила. Разом із подругою Софійкою вона двадцять хвилин лише спостерігала й записувала, що відбувається на шкільному подвір’ї.
Замість довгих промов Софійка запропонувала пройтися теплицею при школі й записати, що саме заважає людям. Подія «Всесвітній день науки за мир і розвиток» нагадала, навіщо вони взагалі взялися за роботу. 10 листопада ЮНЕСКО наголошує, що наука допомагає суспільству розвиватися та знаходити мирні рішення.
Але, перед тим як хтось устиг сказати «скасовуємо» на маленькому вокзалі для «Лист до майбутнього читача» раптом забракло не матеріалів, а простого способу почути тих, хто мовчав, і вона запропонувала одну коротку пробу замість довгої наради. Разом із майстринею Орисею вона двадцять хвилин лише спостерігала й записувала, що відбувається у музичній школі.
Коли годинник пробив десяту у сквері біля ратуші стало очевидно, що «Парк на місці пустиря» вийде цікавим лише тоді, коли ніхто не намагатиметься керувати всім одноосібно. Разом із сусідкою пані Лесею вона двадцять хвилин лише спостерігала й записувала, що відбувається у майстерні за рогом.
«Будинок із сонячним дахом» перетворюється на непередбачуваний ланцюжок взаємодопомоги, а Даринка відкриває, що підтримку важливо не лише давати, а й приймати.
Ще до того, як хтось устиг сказати «скасовуємо», у будинку культури з’ясувалося: найскладніше в задумі «Архітектор горобиних гнізд» — не виконання, а вибір між кількома однаково добрими можливостями. Про Всесвітній день містобудування згадали лише тоді, коли виникла нова суперечка. 8 листопада архітектори й громади міркують, як робити міста зручними, зеленими та безпечними.
Ніхто не очікував, що саме коли діти вже втратили терпіння на шкільному подвір’ї під час «Червона нитка примирення» виникло завдання, для якого не підходив жоден із готових варіантів.
У ринковій площі під час звичайної перерви стало ясно, що «Орнамент старої майстрині» не потребує ще однієї прикраси — натомість потребує кращого способу працювати разом.
Подруга Лада опитала людей, які бачили ситуацію з різних місць.
Марта разом із майстринею Орисею склала маршрут так, щоб у кожній точці виконати інше завдання: поговорити, перевірити, домовитися або щось передати.
У теплиці при школі коли наймолодший учасник підняв руку учасники «Журавель над випаленим полем» раптом залишилися без головного ресурсу й мусили перебудувати все з того, що було поруч. Разом із листоношею Мироном вона двадцять хвилин лише спостерігала й записувала, що відбувається у теплиці при школі.
Але під час звичайної перерви у старому саду стало відомо, що «Зелений патруль річки» не можна провести так, як планували ще вчора, і вона запропонувала одну коротку пробу замість довгої наради.
Оленка разом із листоношею Мироном зробила простий прототип із картону, мотузки, прищіпок і того, що вже було під рукою. Наприкінці дня у теплиці при школі залишили не пам’ятник винаходу, а коробку з матеріалами та короткою інструкцією.
Дідусь Мирон запропонував кожні п’ятнадцять хвилин мінятися столами й залишати сусідам одну корисну пораду.
Разом із подругою Софійкою вона двадцять хвилин лише спостерігала й записувала, що відбувається на ринковій площі.
У довідці пояснювали: 4 листопада Україна дякує залізничникам, які сполучають міста, перевозять людей і підтримують країну. Після кількох невдалих спроб Даринка перестала боятися сказати «ми не знаємо».
Але поки дорослі сперечалися у пекарні на розі, хтось запропонував скасувати «Годинник маленької станції», бо одна важлива частина задуму перестала працювати, і вона запропонувала одну коротку пробу замість довгої наради. Разом із молодшим братом Остапом вона двадцять хвилин лише спостерігала й записувала, що відбувається у невеликій бібліотеці.
Разом із сусідом Андрієм вона двадцять хвилин лише спостерігала й записувала, що відбувається у теплиці при школі.
Коли на ринковій площі наймолодший учасник підняв руку, стало ясно: якщо робити «Інженерний олівець» за старим планом, частина дітей залишиться лише глядачами. Молодший брат Остап спершу назвав це надто простим, але погодився спробувати.
Уляна разом із учителем Павлом зробила простий прототип із картону, мотузки, прищіпок і того, що вже було під рукою. Наприкінці дня у будинку культури залишили не пам’ятник винаходу, а коробку з матеріалами та короткою інструкцією.
У найметушливішу хвилину ранку у майстерні за рогом найскладнішим у «Голос прадідуся на платівці» виявилося не виконання, а вибір між кількома однаково добрими можливостями. Разом із дідусем Мироном вона двадцять хвилин лише спостерігала й записувала, що відбувається у майстерні за рогом.