Зоря над криницею

Даринка бачить зорю в старій криниці й підозрює диво, але знаходить відбиття лампи та все одно зберігає тиху родинну сцену.

У криниці сяяла зоря, хоча небо затягли хмари. Даринка покликала всю родину й оголосила андріївське диво.

Дідусь пересунув ліхтар — зоря попливла по воді. Її створював паперовий плафон, відбитий у темному колі. Даринка засмутилася: пояснення здалося надто простим.

Та бабуся згадала, як у дитинстві теж дивилася в цю криницю в грудневі вечори. Вони говорили не про передбачення, а про родинну пам’ять і зміну календарних дат.

Ліхтар вимкнули. Справжніх зірок не стало видно, зате вода відбила обличчя людей навколо.

Даринка не загадала майбутнє. Вона лише запитала бабусю про ще одну давню історію.

Завантажуємо календар історій…