Театр тіней

У театрі тіней Ладина лялька мала мовчки робити все, що наказував велетень.

— Так написано в казці, — пояснив режисер.

За білим полотном діти підняли картонні фігури. Велетень наказав дівчинці віддати ключ, працювати без відпочинку й не виходити з дому. Глядачі мали радіти, коли наприкінці він її відпускав.

Лада опустила ляльку.

— А чому свободу їй дарує він, ніби вона його річ?

До Міжнародного дня боротьби за скасування рабства вони саме вчилися розпізнавати примус. Діти зупинили виставу й переписали фінал просто за полотном. Лялька назвала несправедливість, інші персонажі перестали виконувати накази, а велетень утратив силу не від чарівного меча, а тому, що йому більше не корилися.

Тіні на полотні були криві, декорація хиталася, зате останню репліку Лада сказала власним голосом:

— Ніхто не має чекати дозволу, щоб перестати бути чиєюсь власністю.

Велетня після вистави переробили на велику мирну гору.