Щоденник юного санітара

«Щось тут не працює», — сказала Злата, коли без жодного попередження на вулиці біля річки усі зрозуміли, що «Щоденник юного санітара» потребує зовсім іншого плану, ніж той, який висів на дошці. За хвилину навколо неї вже зібралася маленька робоча команда.

Замість одного керівника команда обрала трьох координаторів на різні частини події, і кожні двадцять хвилин вони мінялися.

Учасникам дали однаковий набір матеріалів, але заборонили копіювати чужі рішення. Злата спочатку хвилювалася, що хтось зробить «краще», та швидко побачила: однакові матеріали породили зовсім різні ідеї.

Молодший брат Остап запропонував кожні п’ятнадцять хвилин мінятися столами й залишати сусідам одну корисну пораду. Так роботи почали вдосконалюватися без того, щоб втрачати характер авторів.

Тема «День пам’яті завершення Першої світової війни» додала майстерні ще одне правило. 11 листопада у світі згадують завершення Першої світової війни та ціну миру. Тому учасники мали пояснити, кому або навіщо може знадобитися їхній результат.

Перед завершенням кілька дітей об’єднали роботи в одну велику композицію. Інші залишили свої окремими. Ніхто не вимагав єдиного правильного варіанта — саме різниця стала найцікавішою частиною «Щоденник юного санітара».

Після прибирання на столах лишилися обрізки, крихти матеріалів і десятки ескізів. Злата попросила не викидати ескізи: іноді невикористана ідея стає початком наступної історії.