Прощальний оркестр очерету

Тимко не шукав пригоди. Він погодився тільки допомогти: влаштувати тихі проводи птахам.

Дорослі хотіли обмежитися урочистою промовою. Натомість хтось прочитав уголос: У другій половині серпня в Україні лелеки збираються у зграї та готуються до далекої осінньої міграції.

Тимко мав право ухвалити рішення сам, але поклав предмет «п’ять порожнистих очеретин» посеред столу. Кожен учасник отримав хвилину, щоб заперечити план без страху образити керівника.

Проблема «гучна музика розполохала зграю» змінила не лише розклад, а й мету. Тепер успіхом вважалося не встигнути будь-якою ціною, а не передати небезпеку наступним людям.

Спосіб «шепіт, природні звуки й спостереження здалеку» обрали не як найефектніший, а як той, який можна перевірити й виправити. Результат оглянули одразу та ще раз наступного ранку.

Увечері Тимко переказав пригоду одним реченням: «Ми впоралися після того, як перестали вдавати, ніби впораємося поодинці».