Насінина миру

У пекарні на розі без жодного попередження один учасник поставив запитання про «Насінина миру», після якого весь початковий задум довелося переглянути. Саме тоді Соломійка вирішила, що починати треба не з пошуку винного, а з нового плану.

Перед початком Соломійка попросила всіх назвати одну річ, якої вони точно не хочуть у цій події. Це несподівано допомогло більше, ніж список побажань.

Соломійка запропонувала просте правило: кожен учасник робить одну корисну дію для людини, якої майже не знає, а потім не вимагає нічого у відповідь. Дідусь Мирон спершу назвав це надто простим, але погодився спробувати.

Перші дії були зовсім маленькі: хтось притримав двері, хтось допоміг перенести коробки, хтось пояснив молодшому дорогу. Та через годину у будинку культури вже важко було зрозуміти, хто почав ланцюжок і куди він пішов далі.

Саме цього дня згадували Всесвітній день оливкового дерева. 26 листопада ЮНЕСКО відзначає оливкове дерево як символ миру, мудрості й дружби між народами. Тема допомогла дітям не перетворити «Насінина миру» на змагання добрих справ із балами й переможцями.

Несподіваний поворот стався, коли допомоги потребувала сама Соломійка. Вона хотіла відмовитися, бо вважала, що організатор має все контролювати. Друзі нагадали їй власне правило: приймати допомогу теж нормально.

Увечері ніхто не зміг порахувати, скільки добрих дій сталося. Тож замість числа діти намалювали велику хвилясту лінію, що виходила за край аркуша. Для «Насінина миру» це виявилося найточнішим підсумком.