Дах із солом'яних кіс

Довгої промови не було; прозвучало лише нагадування: Українське солом’яне покрівельне ремесло є частиною нематеріальної культурної спадщини.

Цю історію варто починати не з висновку, а з того, що було видно: майстер з учнем укладають солом’яну стріху під осіннім небом.

Хтось радив приховати, що волога солома почала пліснявіти всередині снопів. Натомість проблему оголосили всім, кого вона могла стосуватися.

Розв’язка була конкретною: матеріал розібрали й досушили, не закриваючи дах поспіхом. Обраний спосіб спершу випробували на малому кроці.

Помилку не приховали: її описали для тих, хто повторюватиме справу наступного року.