Чоботи по колу

Наприкінці все виглядало просто. Взуття розклали за довжиною устілки й дали можливість приміряти.

Згодом фінал здавався очевидним, але спочатку була тільки одна картина: люди обмінюються дитячими чобітьми на осінньому ярмарку.

Перед фінальним кроком стало відомо: пара без перевірки дісталася дитині не того розміру. Задум «Чоботи по колу» більше не міг завершитися за старим сценарієм.

На невеликій афіші містилося пояснення: у складні часи сусідські спільноти дедалі частіше організовують обмін дитячими речами.

Нагородою стала не грамота, а спосіб, який могли безпечно повторити інші.